Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

 Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

Головна » Статті » З історії Долини Випуск 1 » Долинська геральдика та сфрагістика, або дещо про герби та печатки Долини

Долинська геральдика та сфрагістика, або дещо про герби та печатки Долини

Іван Матіїв,

старший науковий співробітник

Долинського краєзнавчого музею «Бойківщина»

Тетяни і Омеляна Антоновичів

Коріння геральдики (гербознавства) тягнуться в Середні віки, коли потрібно було отримати інформацію про людину, обличчя якої часто не бачили, бо було закрите шоломом. Тому геральдична символіка була легка для читання, без складних малюнків та надписів, але з великим кольоровим полем. Герб був емблемою, ідентифікаційним знаком, який спочатку належав родові, а після розкладу родового устрою його передавали по спадковості окремим родинам. На ньому зображували предмети, що символізували власника герба (людину, рід, місто, державу і т. п.).

Вперше герби з’явилися в Західній Європі (в Англії та Франції) в першій половині ХІІ століття. Розповсюдження гербів зв’язано з розцвітом бойової техніки ще в епоху хресних походів, особливо з появою шолому, який закривав лице воїнів. З часів лицарських турнірів, коли в ті далекі часи лицарі були одягнені з голови до ніг у тяжкі військові обладунки і мало чим відрізнялись одні від других. В умовах бою це було незручно і для кращої орієнтації на полі битви, лицарі стали на своїх щитах зображувати спеціальні знаки, що відрізнялись від інших, які з часом стали родовими емблемами їх нащадків – гербами. Впізнати лицаря можна було тільки по оригінальному зображенню герба на щиті. Герб зображувався яскравими кольорами на щиті, виконував важливу ідентифікаційну задачу. Давні знаки містили якийсь один конкретний образ (зображення).

Серед лицарів були багаті феодали, герби яких переходили на їх замки та прилеглі до них землі. Так зароджувались територіальні герби. За століття мода на герби розповсюдилась на різні сфери життя людини: від родинних до гербів держав, міст, організацій, громадських структур.

Здавна символом міста був герб. Багато міст і містечок мали свої символічні знаки. Особливо бурхливий розвиток міської геральдики припадає на XVІІ ст., коли кожне місто мало свій неповторний герб, який був предметом гордості міських жителів. Зображення герба вивішували на ратуші чи будинку магістрату. Воно фігурувало на знаменах і печатках, було виявом міського самоврядування. Гербом прикрашали будинки, знаки міських служб. Герб став оригінальним знаком міста, його візитною карткою.

Герби мали всі населені пункти, зараховані до міст на німецькому праві, коли в містах виникали самоврядні громади. Отже, Долина повинна була мати герб ще 590 років тому, з 1418 року, коли «король Владислав Ягайло надав війтівство Михайлові Лячні, поручає заложити на обширі села місто і переносить з права польського і руського на німецьке». (Німецьке – це якраз і є Магдебурзьке право, тому що якогось іншого німецького права не було).

Кожне місто мало свій герб (символ, зображення), який обов’язково був на печатці. Герби затверджувалися або надавалися переважно з державною владою (самоврядуванням). Але як виглядав цей герб Долини невідомо, бо документів з того часу поки що в архівах не знайдено. Потім Долина втратила німецьке право (в якому році та з яких причин невідомо). І тільки в 1525 році (24 квітня) Долині було поновлено Магдебурзьке право, а також право проводити два щорічні ярмарки та щотижневий торг. Король Сигізмунд дозволив міщанам і війтові виварювати й продавати сіль у формі топок. В цей час, напевно, було поновлено і герб та печатку.

Герб міста вживали на магістратських печатках, також печатки були міські, радницькі, лавні, церковні та ін. У 19 ст. після розподілу земель на панські та селянські було запроваджено також печатки і для сільських громад.

Печаткове право було впорядковане за ранньої доби Київської Русі. Державні печатки були великокняжі і королівські. Печатки міст зароджуються вже в другій половині 13 ст. на західних землях, міські печатки розвиваються у зв’язку з поширенням у містах німецького самоврядувального права. (отже і Долина повинна була мати міську печатку з 1418 р.!!!). Всі ці печатки мали зображення міських гербів. Австрійська влада рідко робила незначні зміни в міських печатках Галичини, достосовуючи їх до австрійських.

У фондах Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України є документи з давніми відтисками печаток (на яких є герби Долини) уже пізнішого періоду. Нижче подаю опис декількох відтисків різних печаток Долини, що є на старих документах, які зберігаються в фондах ЦДІАУЛ та наукової бібліотеки:

  1. На круглій печатці у фігурному рельєфному щиті зображено п’ять топок солі (дві зверху, три знизу), навкруг нього картуш; у верхній частині трьохраменний хрест (половина нижнього лівого рамена відсутня). По кругу печатки напис: «MAGISTRAT KR. WOL. MIASTA. * DOLINA*» (магістрат королівського вільного міста. Долина). Відтиск печатки зроблений на червоному сургучі.
  2. В документі від 28 червня 1870 р. і 31 травня 1872 р. підпис бурмістра Йожефа Красовські затверджений відтиском овальної печатки з подібним гербом, тільки інший щит і картуш. На печатці текст польською мовою: «ZWIERZCHNOSC KR. WOL. MIASTA. * DOLINA*» (управління королівського вільного міста. Долина).
  3. Ще один документ від 1 червня 1874 р. підпис бурмістра Красовські скріплений круглою печаткою, в квадраті 5 топок солі (три і дві) Навкруг нього картуш. По кругу текст на латинській мові: «SIGILLUMR MAGISTRATUS. DOLINA» (печатка магістрату. Долина). Такий же відтиск печатки і на документі від 31 травня 1853 р.
  4. Два бурмістри Долини Ян Піотровські і Мартин Ляхович скріпили документ 1867 року круглою печаткою. В квадраті 5 топок солі (зверху три, знизу дві), навкруг нього уже інший картуш. У верхній частині над картушем проглядається рік «1581» По кругу текст на латині «SIGILLUMR SCABINORV OPPIDI. DOLINA» (печатка лавників міста. Долина). На цій печатці в тексті є помилки: замість латинських букв N вказані И, а замість Sг.
  5. На документі від 13 травня 1782 р підписаному Яном Піотровські і Теодором Мацевичем є відтиск круглої печатки: в середині фігурного щита чотири кулі солі (швидше всього це чотири топки солі, тільки зображено їх вигляд зверху): вгорі та знизу по одній, а по середині – дві кулі, по формі розміщення нагадують хрест. Вище щита хрест. По кругу печатки текст «SIGILLUM OPPIDI. DOLINA» (печатка містечка. Долина).
  6. Ще один документ від 21 червня 1852 р. на сургучі білий квадрат паперу, на якому відтиск круглої печатки: у прямокутному щиті п’ять топок солі (перевернені), три зверху і дві знизу, навкруг прямокутника картуш. По кругу печатки текст «SIGILLUM OPPIDI. DOLINA. 1581» (печатка містечка. Долина. 1581). «1581», це напевно той рік коли було затверджено чи поновлено герб Долини, або виготовлена матриця гербу. На документі від 31 грудня 1846 року підпис Красовські скріплений круглою печаткою. На якій відтиск печатки подібний до попередньої (6), тільки картуш навколо герба має іншу форму.
  7. В документах зберігається ще один цікавий малюнок (можливо ескіз герба). На листку паперу, на фігурному щиті зображено чотири топки солі, основи (більші розміри) яких знаходяться в центральній частині. По своїй формі це зображення нагадує хрест. А знизу підпис «DOLINA»…

На відтиску печатки за 1888 р. щит увінчаний короною. Також відтиски печаток польського періоду (1920 -1939 р.), на яких зображено герб Долини з п’ять топок солі, прикрашений короною і декоративним картушем.

Символи, що дійшли до нас з давнього періоду, обирали самі міщани, війт чи власник міста, а королівські затвердження мали лише формальний характер.

З приходом радянської влади всі міські емблеми зникли. За радянської влади, довгі роки міські герби були в тіні. Про них, дякуючи тоталітарній системі, почали забувати, виводити із вжитку, а також з нашої пам’яті. Тільки в останні роки, коли Україна стала незалежною, почали не тільки згадувати, а і цікавитись геральдикою та сфрагістикою (як про дуже важливий елемент виховання любові та поваги до рідних міст, населених пунктів).

Тепер, в період відновлення давніх звичаїв та традицій, до стародавніх гербів слід підходити як до пам’яток, які потребують пильного вивчення й дбайливого збереження.

Деякі відтиски долинських печаток пропонуємо вашій увазі.

1

1

2

2

3

3

4

4

5

5

6

6

7. Відтиск печатки магістрату Долини

7. Відтиск печатки магістрату Долини

Герб Долини австрійського періоду

Герб Долини австрійського періоду

Герб Долини 1880 роки

Герб Долини 1880 роки

Рішення міської ради про герб міста Долина

Рішення міської ради про герб міста Долина

Герб міста Долина

Герб міста Долина

Опис гербу міста Долини

Опис гербу міста Долини

Використана література:

1.   ЦДІАУ у Львові фонд 137 оп. 1 спр.1 арк.43.

2.   ЦДІАУ у Львові фонд 146 оп. 78 од. зб. 91.

3.   ЦДІАУ у Львові фонд 146 оп. 78 од. зб. 92.

4.   Львівська Наукова Бібліотека ім. Василя Стефаника. Відділ рукописів. ЛНБ ІІІ. Шн. 4 (1)

5.   М. Балінський. Старовинна Польща, Варшава. — 1884. — Т. 2.