Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

 Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

Головна » Статті » З історії Долини Випуск 1 » Церква святого Миколая

Церква святого Миколая

Роман Козій,

архітектор, лауреат премії

ім. І. Вагилевича

Чим було викликане будівництво ще однієї церкви, в маленькій тоді Долині, невідомо. Можемо його пов’язати з розподілом Польщі і підняттям національної свідомості наших предків. Приблизно в 1760 р. на невисокому пагорбі майже в центрі міста, на віддалі біля 500 м від існуючої церкви «Різдва Пресвятої Богородиці» розпочато будівництво нової дерев’яної церкви Святого Миколая. Закінчили будівництво в 1763 р., про що свідчив напис, вирізьблений староцерковним письмом на південно-західному куті церкви, теслею будівельником Максимом Мельником.

Покровителем церкви був Святий Ілля. Про це свідчив образ в головному вівтарі, на якому Святий Ілля зображений на коні, що їде в простір.

Приміщення церкви було каркасної конструкції, тридільним (бабинець, нава, вівтарна частина), одноверхим, хрестоподібним в плані. Бабинець і вівтарна частина дещо звужені відносно нави. Над центральним об’ємом –навою, посаджено низький четверик, який переходить у восьмерик, завершений банею.

Перший ярус збудований з бруса, не шальований, накритий широким піддашшям. Другий ярус теж з бруса, обшальований, як і весь дах, дранкою. Входи до церкви були з півдня до бабинця, і з заходу до ризниці. Стіни в середині церкви мальовані не були. Їх до великих свят мили і вони завжди мали приємний, світло-коричневий колір.

Красиві пропорції, бездоганне виконання надавало споруді гарного вигляду і монументальності. Дуже урочисто тут відбувалися відправи на Святого Миколая. До церкви приходили святкові процесії з інших церков з хоругвами і тут збиралося майже все населення міста.

Закрили церкву в 1939 р. Насаджуючи безбожництво, тодішня влада робила все для того, щоб знищити не тільки віру, а і церкви. Залишена напризволяще, пограбована і обкрадена, стояла вона пусткою і була розібрана в 1960 р.

Долина втратила чудову пам’ятку дерев’яного зодчества. Нею могли гордитися не тільки долиняни, а вся Бойківщина, вся Галичина.

Використана література:

  1. Костовецька Яніна. З минулого Долини. — Долина, 1936. — С.68, 69.
  2. Кадастрова карта міста з 1899 р.
  3. Шематизми: за 1906 р. — С. 45, за 1927 р. — С. 80.

Спогади очевидців.