Другий зал Побуту і етнографії
На стендах залу «Побуту та етнографії» розміщені світлини бойків у національних строях: вишиті сорочки, камізельки, запаски, крайки, спідниці та хустки – у жінок; сорочки, полотняні штани та крайки – у чоловіків. Особливою прикрасою бойківчанок були коралі, намиста, «ланки» з бісеру. Чим більше шнурочків на шиї, тим багатшою вважалась дівчина. Взуття виготовляли з дерева, шкіри. Високі шкіряні чоботи носили багаті люди.
На Різдвяні свята бойки вивішували павука як символ успіху і щастя у новому році. Також він мав захищати будинок від злих духів. Конструкція виготовлялась з соломинок складених в трикутники. Згідго вірувань трикутник має позитивну енергію. Крім того, ставили «дідух» в куті біля святкового різдвяного столу. “Дідух” – це святвечірній символ хліба, добробуту, возвеличення працьовитих господарів.
Бойки святкують Різдво 7 січня. 6 січня на Святвечір вся родина у вишиванках збирається за одним столом. Наготовлено 12 пісних страв кутя, борщ, картопля, узвар, пироги та ін. На столі на ніч залишали тарілку зі стравами для душ померлих родичів.
Під час святкування Різдвяних свят на території Бойківщини дорослі та діти колядують (співають пісні, в яких прославляють народження Ісуса. Діти ходять від хати до хати колядуючи і за це отримують гроші та подарунки.
18 січня святкується другий Святвечір – Щедрий вечір.
Великдень або Пасха – найбільше християнське свято, на якому бойки святкують Воскресіння Ісуса Христа. На свято господиня готує святковий кошик в який кладе паску, писанки, ковбасу, хрін, масло та інші страви. Родина йде до церкви на святкове богослуженняі і несе кошик для освячення. На Великодні свята вітаються привітаннями «Христос Воскрес!», «Воїстенно Воскрес!».
