Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

 Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

Головна » Каталог » Мистецтво

Мистецтво

1. Картина Романа Вовка “Гонта”. 1994р.

Вертикальна композиція.В центральній частині полотна зображений на весь зріст Гонта, що держить, притискаючи до себе тіла двох своїх мертвих синів. Все на тлі грозового неба із червоно. загравою на горизонті. Постать Гонти з дітьми зображена серед зарослів бур’янів, які займають всю нижню частину композиції. Загальний колорит картини синьо-зелений з домішками коричнево-червоних плям. Живопис енергійний і пастозний. Зліва знизу напис по-англійськи: “Р. Вовк 1994 “. Картина в дерев’яній рамі темно-охристого відтінку.

2. Портрет Олекси Новаківського (живопис). Автор Роман Вовк. 1997 р.

Композиція вертикальна. Голова з частиною плечей зображена в три чверті, крупним планом, погляд звернений на глядача. На темно-коричневому тлі найбільше виділяється лице і посивіле волосся, борода майже досягає краю обрамлення. Портрет оформлений в біле паспорту і чорну раму із двома позолоченими смужками, і під склом. В правому нижньому куті  напис: “Р. Вовк 1997”.

3. Рисунок “Ковші для черпання із соляних шахт ропи”. Ксерокопія.

Відноситься до серії рисунків, об’єднаних тематично, які мали ілюстративне призначення. На вертикальному форматі зображено зверху і знизу по три характерної форми посудини, що нагадують відра. Виготовлялись вони переважно із волової шкіри, але були із дерева (зверху). Рисунки виконані пером, переданий об’єм, тло біле. Кожна  посудина позначена латинськими літерами ” C”або “£”.

4. Ксерокопія рисунка невідомого автора “Варіння солі”.

Ксерокопія рисунка невідомого автора “Варіння солі”. Майже квадратна композиція. В центрі зображено як двоє робітників варять у двох великих горшкоподібних казанах сіль .Все відбувається на відкритому повітрі на березі якогось водоймища. Рисунок дещо нагадує грав’юру на дереві XVII ст.

5. Рисунок невідомого автора “Колодязь для добування соляної ропи”. Ксерокопія.

Рисунок є ілюстрацією до якогось посібника. На вертикальній  композиції зображений колодязь із характерними, великими і малими колесами вище за допомогою яких добували із соляної шахти ропу. Рисунок виконаний пером,  по стилю зображення відноситься приблизно до XVII ст.

6. Фоторепродукція плаката  невідомого автора, присв’яченого  20-річчю  ОУН. 1949 р.

Графічна композиція. Більшу половину вертикального формату займають дві фігури що стоять ніби на карті із рікою Збруч, яка уособляє Західну і радянську частину України – це український селянин (зліва) і воїн УПА – (справа). Вони підтримують емблему ОУН, яка своєю формою нагадує сонце. Над нею напис: “1929- 1949”. Зліва і справа від емблеми і вище фігур селянина і воїна УПА – портрети  Є. Коновальця і С. Бандери. Плакат виконаний в техніці грав’юри на дереві, що дало можливість при друку зробити певний тираж.

7. Фоторепродукція портрета митрополита Андрея Шептицького 1990 рр..

Погрудний фотопортрет невідомого автора. Вертикальна композиція. Голова в три чверті, нахилена вліво, проникливий погляд звернений на глядача. Простоволосий з короткою зачіскою. Голова сприймається більшою, завдяки широкій бороді. Одягнений в монаший плащ з капюшоном. Загальний тон тла світлий. Внизу прописними буквами законпонований напис: “Митрополит Шептицький”.

8. Рисунок невідомого автора ” Добування соляної ропи в Середньовіччі.”

Рисунок служив ілюстрацією до якоїсь праці з солерозробок. За своїм стилем графічної мови нагадує грав’юру XVII ст. Більшу половину вертикального листа займає зображення соляного колодязя із велетенським колесом для підйому ропи. Фігури робітників маленькі, порівняно з цим”чудом” техніки Середньовіччя. Рисунок виконаний штрихами на білому тлі.

9. Рисунок невідомого автора “Соляні розробки з відкритого джерела на Прикарпатті”. Ксерокопія.

Квадратна композиція. Зображує як добувають соляну ропу, що витікає із джерела під горою. Вона по жолобі стікає в дерев’яний цебер, з якого робітник черпаком з довгою ручкою переносить ропу у відстійник прямокутної форми. Велику роль відіграє пейзаж з гористою місцевістю. Рисунок нагадує середньовічну гравюру. Він є ілюстрацією до якоїсь праці по солерозробках.

10. Рисунок невідомого автора “Виробництво солі в Середньовіччі”.

На вертикальному рисунку зображено яким способом добувають сіль із ропи на відкритому просторі. На першому плані біля великого цебра на високих ніжках, троє робітників працюють мішаючи ропу, яка поступово густішає. Поряд ще кілька менших цебрів з ропою. В глибині двоє робітників теж за роботою: Один біля великого багаття для котлів, другий працює з відстійником, що виступає з землі. Вдалині видніються силуети гірських вершин.

11. Рисунок невідомого автора “Цех середньовічної солеварні”. Ксерокопія.

Відноситься до серії ілюстративних рисунків на тему  соляних розробок в середньовіччі на вертикальному форматі зображені різні процеси роботи над виробництвом солі, від варіння до розфасовування для продажі. Рисунок виконаний штрихом, по стилю зображення він нагадує гравюри XVII ст.

12. Рисунок механізму для добування соляної ропи з шахти –  колодязя XVIIІ ст. Автор невідомий. Ксерокопія.

Рисунок є ілюстрацією до якогось видання з історії солевидобутку. Вертикальна композиція зображує наземну і підземну частини механізму. Не зрозуміло тільки за допомогою якого двигуна приводився в рух цей механізм дія якого побудована на шестерневих передачах.

13. Ксерокопія рисунка невідомого автора “Технічне оснащення соляної шахти в минулому “.

Вертикальна композиція ілюструє текст якогось видання про солевидобуток. Зверху показано наземні частини обладнання соляної шахти XІX ст., яке приводилось в дію кінною силою. Знизу, ніби з вирізу землі зображено підземну частину шахти. Вся площа паперу густо заповнена зображеннями деталей, через що рисунок сприймається перегруженим.

14. Рисунок невідомого автора “Соляні розробки відкритим способом у відстійниках “.  Ксерокопія.

Квадратна композиція. Образно зображено добування солі у відстійниках з морської води під дією сонця, яке зображене у лівому верхньому куті. На першому плані старий робітник великим черпаком викидає в купи сіль із прямокутних відстійників на березі моря. Рисунок є ілюстрацією до якогось твору.

15. Рисунок невідомого автора “Як виробляється сіль із заготівлі сировини до готової продукції”. Ксерокопія.

Рисунок розказує про це ніби з позиції минулих століть (він є ілюстрацією до якогось підручника). Послідовність вироблення солі починається тут з морської води, яка попадає у відстійник, поділений на окремі частини, що мають певне призначення у виробничому процесі. А починається дія зверху вертикального формату (море. сонце), потім відстійник і внизу, тобто на першому плані двоє робітників завершують виробничий процес, забиваючи бочки з сіллю.

16. Рисунок невдомого автора “Середньовічний цех з виробництва солі”. Ксерокопія.

Композиція близька до квадрата. Зображена центральна частина цеху із арочними перекриттями, підтримуваними колонами. На другому плані, зліва у прямокутній ванні парує сіль, що вариться. Робітник великим черпаком вибирає її і висипає у великий цебер. Справа ще двоє працюючих мішають соляну масу в цебрах. Рисунок є ілюстрацієюдо якогось підручника із солеваріння.

17. Рисунок невідомого автора “Внутрішній вигляд соляної шахти”. Ксерокопія.

Вертикальна композиція. Показано підземну і наземну частини шахти. Конструкція її складається із металевих профільних рейок. У наземній частині зліва велике колесо (схоже на водяне), що приводило в дію помпи. Рисунок виконаний тоненькими, дрібними штрихами.

18. “Добування ропи в середньовічній солеварні”. Ксерокопія.

Вертикальна композиція. Зображений внутрішній двір солеварні. На першому плані, справа стоїть колодязь – шахта, що обладнаний помпою з шестерневими  передачами. В цілому, колодязь являє собою невелику, красиву архітектурну споруду із сферичним дахом, колонками що його підтримують і ін. прикрасами. двоє робітників рухають помпу за допомогою корби. Зліва – звичайний на вигляд колодязь із журавлем. Робітники по двоє носять добуту ропу в цех в дерев’яних посудинах за допомогою коромисла.

19. Фоторепродукція рисунка невідомого автора “Як вироблялася сіль з морської води  в Середньовіччі”.

Вертикальна композиція. Ілюструє якийсь пірручник із солевидобутку. Послідовність змісту рисунку починається зверху композиції(море і сонце). Дальше посередині великий, прямокутник відстійник для морської води, звідки за допомогою сонця вода випаровувалася, а сіль залишалась. Внизу (на першому плані) двоє робітників закривають бочки наповнені виготоаленою сіллю.

20. Графіка: Дмитро Парута “Пізнє літо”, 1993 р/

Квадратна композиція. Як каже сам автор, головною темою його робіт є людина і природа. Свої роботи створює інтуєтивно, часто використовуючи солярну символіку. яку вишукує в українській архаїці. Така і ліногравюра “Пізнє літо”, де зображення чоловічого і жіночого образів в поєднанні із християнським храмом швидше навіюють на роздуми, ніж розказують про щось конкретно. Композиція вирішана скупими засобами чорно-білих плям і ліній. Знизу на полях олівцем напис: “17/30 “Пізнє літо” ліногравюра Дмитро Парута 93 р.”

21. Графіка: Дмитро Парута “Дума лісу”, 1991 р.

Композиція близька до квадрату.Чисто асоціативна, абстрактна (безпредмета). Переважають чорні плями (в порівнянні з білими), чорне об’єднує композицію на його тлі виступають чотири великі “острівці” наділені певними змістовними знаками, що подекуди нагадують український орнамент. Тільки в центральній плямі є якийсь натяк на орнамент обличчя. Внизу на полях олівцем написана назва і ім’я автора

22. Графіка:Дмитро Парута “Святе причастя”, 1991 р.

Вертикальна композиція, виконана в техніці кольорової ліногравюри. Асоціативно-абстрактно орнаментальне вирішення. Лінія переважно пряма, поєднюється з великими локальними плямами. Центром композиції є силуети чоловічої і жіночої постаті, поєднаних кольором і зображенням чаші в центрі. Твір дає простір для уяви і суб’єктивного його сприйняття. Внизу на полях назва і авторський підпис олівцем.

23. Графіка: Володимир Губенко “Селянський спокій”, із серії”Григорій Сковорода”,1969 р.

Один із шести графічних листів серії. Сковорода зображений за столом в селянській хаті. Він пише який свій твір, задумався, відірвавши на якусь мить перо від сторінки зошита. Тлом, на якому зображений філософ служить стіна з вікном, обрамленим з трьох сторін вишитим рушником (зліва),темний силует дверей і скраю висить плащ, полотняна сумка та соломяний капелюх (справа). Літографський рисунок виконаний в реалістичній манері. Штрихи олівця виділяються, особливо на другому плані. В правому нижньому куті авторський підпис і рік. На полях знизу олівцем вказана назва, знову підпис і дата, а також кількість відбитків (6/6)

24. Графіка Олександр Киливник “Натюрморт з чучелом птаха.”1986 р.

Ліногравююра вирішена так , що чорне виступає як об’єднуюче тонально просторового вирішення натюрморту. Композиція нагадує типічні натюрморти в художньо-освітніх закладах: на першому плані чучело птаха (качки) у вертикальному положенні з драперією знизу. На другому плані круглий кошик, відкритий до глядача і три качани кукурудзи. На темному тлі чучела проглядається тоненька сітка (для ловлі птахів?) з круглоподібним обручем. Гравюра вирішена тонкими чорно-білими штрихами покладеними по формі. Знизу на полях авторські написи.

25. Графіка: Остап Гнатюк “Тарас Шевченко над Дніпром”,1960 р.

На загальному чорному тлі вертикальної композиції зображена на весь зріст постать Шевченка, що стоїть на Кручі біля Дніпра.На дворі ніч, в небі молодий місяць,що виглядає з-за хмар. Його слід що відбивається у воді, направлений до постаті поета. Композиція вирішена скупими лініями і плямами на чорному тлі. Знизу композиції авторський підпис (вирізаний) і дата:”15.ХII 60″ Ще нижче, на полях теж авторські написи, але вже олівцем (назва твору, автор і рік створення).

26. Живопис: Едуард Васильєв “Народний майстер”,1990 р.

Композиція досить велика (як для акварелі), вертикального формату. Цікава, перш за все майстерністю виконання. Гуцул середнього віку (напівпостать)сидить біля якоїсь будівлі (кусочок стіни видніється з краю. Він у народному одязі, в руках тримає топірець. Решта тла займає узагальнено зображений пейзаж. Автор чудово володіє технікою “по мокрому”. Акварель виконана за один сеанс. Завдяки чому збереглась свіжість і безпосередність авторського сприйняття і виконання. В правому  нижньому куті авторський напис “Васильєв Е. 1990”

27. Графіка: Василь Михайлюк “Моцарт.Реквієм”. 1970 р.

Вертикальна композиція. Моцарт зображений за клавесином. Він натхненно виконує новостворену мелодію “Реквієму”. Навпроти композитора появилась зловісна фігура Сальєрі, що уособлює смерть. Вона показана ззаду, голови майже не видно з-під великого капелюха. В кісті лівої руки, що являє собою лише кістяк, що виглядає з широкого рукава плаща, він тримає конверт. Тлом для фігури Моцарта є велике півккругле вікно і світлі силуети променів, що уособлюють музику. Вони виділяють також підсвічник із 4- ма свічками, що ніби висить посередині між двома персонатами композиції. Посередині нижнього краю напис ( але справа на ліво): “Моцарт “Реквієм”. Нижче вже на полях ще напис олівцем: “2/7 Михайлюк В”.

28. Графіка: Михайло Шадриков “Чоловічий портрет”. 1971 р.

Вертикальний за форматом. Погрудний портрет невідомого чоловіка середнього віку на нейтральному коричнево- сірому тлі. Поворот голови в три чверті, погляд звернений на глядача. Особливістю портрета є його майже монохромне вирішення в коричнуватих тонах в досконалій акварельній техніці.

29. Живопис: Михайло Воробйов “Портрет жінки”, 1990 р.

Вертикальний за форматом, погрудне зображення середнього віку жінки. Голова повернута дещо вліво, погляд – вправо, що позбавляє портрет статичності. Обличчя освітлене майже прямим світлом. Воно виділяється на загальному темно-сірому тлі. Ще темніший верхній одяг, тільки плаття, яке видніється лише на грудях, світло-зеленкуватого відтінку. Темне тло обрамлене (особливо зліва) рожево-червоними, розпливчастими квітами, що напрочуд не заважає сприймати в першу чергу обличчя портретованої. Майже все намальовано мастихіном сміливо і енергійно. Внизу справа авторський підпис.

30. Рисунок невідомого автора “Колодязь для добування соляної ропи”. Фотокопія.1980 р.

Вертикальна композиція. Зображена наземна частина шахтного колодязя з велетенським колесом із зубчастою передачею на менші колеса. З їхньою допомогою з шахти у шкіряних відрах піднімалася ропа. На рисунку акцентовано на зображенні технічних деталей, їх з’єднаннях і т. п. Рисунок був ілюстрацією до якогось посібника по солевидобутку.

31. Фоторепродукція графічного портрета громадського діяча Долинщини, 19 ст. отця Йосифа Заячковського (1810-1894).

Фото Р. Яремка,1999р. с. Яворів Долинського р-ну. Портрет виконаний олівцем невідомим художником. На вертикальному форматі розміщена голова і частина плечей. Поворот голови в три четверті, вліво. Штрихами зображено форму обличчя, легким дотиком олівця сиве волосся. Одяг затемнений, тільки священицький білий комірець контрастує з ним.

32. Фоторепродукція автопортрета Оксани Грицей, 1960-ті роки.

Фото Р. Яремка, 1999 р. Автопортрет заслуженої художниці України О. Грицей виконаний в техніці випалювання електроолівцем. Зображена голова і частина плечей. Поворот голови в три чверті, вліво, але погляд звернений на глядача. На комірці і грудях сорочки вузька смуга вишивки, зав`язка з кольорової нитки (“волічки”). Нижня частина обличчя відтінена затемненим тлом.

33.   Фоторепродукція скульптурного портрета Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Робота М. Черешньовського, 1950 роки.

Фото Р. Яремка,1999р. Портрет створений в Німеччині, куди скульптор емігрував в кінці 1940-х років. Мармуровий бюст Шухевича характеризується глибиною психологічної характеристики і високим виконавським рівнем. Черешньовський використовує контраст гладко оброблених частин портрета із природною фактурою мармуру.

34.   Фоторепродукція деревориту Ніла Хасевича Ми стали волі на сторожі. Кінець 1940 року.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Гравюра виконана в підпіллі і використовувалася для агітаційно – роз`яснювальної роботи серед населення. На вертикальній композиції зображена група повстанців УПА на тлі велетенських дерев. Вони із зброєю в руках йдуть виконувати бойове завдання. Внизу, на всій ширині гравюри напис на білому тлі: “Ми стали волі на сторожі”. Композиція характеризується завершеністю моделювання всього зображення.

35. Фоторепродукція гравюри невідомого автора Запорозький табір, 19 ст.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Гравюра була ілюстрацією до книги Д. Яворницького “Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу”.Спб.,1888, т.1. На оголеній землі, що дещо нагадує пустелю, півкругом розміщений ряд палаток з загостреними верхами. Посередині півкола розміщені ще дві, найбільші, ймовірно, головні. Зліва, біля крайньої палатки, одинока фігура запорожця, що сидить біля вогню, на якому вариться їжа. На передньому плані ряд завантажених возів закривають другим півкругом територію табору.

36. Фоторепродукція рисунку невідомого автора Війська Б. Хмельницького під Львовом.

Фото Р. Яремка, 1999рік. Оригінал рисунка знаходиться в державному історичному музеї України. Дві групи кінноти козацького війська зображені на тлі міста Львова, що видніється вдалині. Над суцільною масою будинків видніються храми і стрункі дзвіниці. За містом контурним силуетом зображена гора, яка ще вища за дзвіниці. В першій групі козаків можна впізнати Хмельницького, який очолює військо. На землі лежить вбитий кінь, поламані списи, стріли, видно і інші сліди недавньої битви.

37. Фоторепродукція рисунку Татарський воїн.

Фото Р. Яремка, 1999рік. Вертикальний формат. Воїн зображений на весь зріст. Він йде вліво, голова повернута назад. В правій руці лук, лівою підтримує шаблю, за спиною сагайдак і щит. Одягнений в плащ і легкі чоботи, на голові шапка з високим верхом. Тло світле. Рисунок, напевне, був ілюстрацією до якогось видання.

38. Фоторепродукція рисунку Турецьке військо. Автор невідомий.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Горизонтальна композиція. В центральній частині зображений візир на коні. Він у великій шапці, характерній для турецьких воєначальників, в широкому плащі, що розвивається. В правій руці тримає жезл ( символ влади ). Справа і позаду нього єдиною масою рухається за своїм начальником кінне військо. Зліва від візира – три піших, його наближених, із високими шапками, з віялоподібними завершеннями на голові. На одному плані з візиром, зверху у трьох півколах алегоричні зображення представників небесних сил у вигляді ангелоподібних фігурок ( зліва і справа ) і символічними знаками влади в центрі.

39. Фоторепродукція з рисунку невідомого автора Хворий на чуму.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Вертикальна композиція. В центрі, на підвищеному кріслі сидить хворий із схрещеними руками на колінах. Зліва, наполовину зрізане краєм рисунка, зображення жінки, яка в мисці  підготовлює ліки. Справа ще троє людей. Один з них – лікар. Він підтримує хворого за голову. Справа – жінка, яка теж намагається допомогти хворому. За ними видніється ще одна постать. Все відбувається в кімнаті. Усім своїм виглядом рисунок передає характерні особливості середньовічної Європи.

40. Фоторепродукція рисунку Полонена турецька сторона.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Горизонтальний формат. Багатофігурна середньовічна сцена показана єдиним  затемненим силуетом, разом із будівлями місто, на тлі яких відбувається ця дія. Полонені оточені  польським загоном, тому їх практично не видно. Рисунок є ілюстрацією до якогось польського історичного видання.

41. Фоторепродукція рисунку Татари женуть бранців з Галичини і Волині.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Горизонтальний формат. Зліва ( на першому плані ) зображені дві групи полонених із зв`язаними руками, подекуди з дітьми, переважно жінки. Справа – татари, причому їхні постаті значно більші. На горбі вдалині видніється фортеця. Лінійна трактовка зображення з особливостями народного примітиву Оригінал в історичному музеї України (Київ).

42. Фоторепродукція з гравюри кінця 17 ст. Музикант.

Фото Р. Яремка, 1999рік. Композиція розгорнута по вертикалі. В ній немає глибини. В нижній половині формату зображена група музикантів, зверху, над ними алегоричне зображення фігури божества, що сидить на хмарі. Від його німба розходяться широкі промені.  За своїм характером композиція виконана в стилі українського “бароко” – напрямку, що панував тоді в українському мистецтві.

43. Фоторепродукція з гравюри Лікування хворого на чуму.17 ст.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. На вертикальному форматі зображений хворий, що роздягнутий сидить на широкому призматичноподібному підвищенні. Зліва від нього стоїть жінка-лікар, яка хірургічним інструментом обробляє рану на плечі хворого. По обличчі, а також  по жестах рук можна бачити які муки терпить хворий.

44. Фоторепродукція з гравюри Битва з турками.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Горизонтальна композиція . Зображено багатофігурну сцену битви польського війська з турецьким  в середньовіччі. На першому плані польський воїн в латах топче конем переможеного турка. Ця сцена, ніби, підказує хто був переможцем в цій битві. Баталія, зображена в глибині композиції, лише починається. Гравюра була поміщена в книзі  “Старовинна архітектура Галичини”.( Петроград, 1915 ).

45. Фоторепродукція з гравюри невідомого автора Турецьке військо перед битвою.

Фото Р. Яремка. Композиція вертикального формату. Зображено турецьке військо, вишикуване і розміщене у бойовому порядку перед битвою. Воно чітко поділене на окремі загони, різні за величиною, перед кожним з них стоїть конкретне завдання. Центром всього є палатка воєначальника. Вона захищена кількома суцільними рядами  воїнів з усіх сторін, утворюючи, таким чином, живий прямокутник. Вся картина показана ніби з пташиного польоту. Гравюра була поміщена в книзі “Старовинна архітектура Галичини”.

46. Фоторепродукція з гравюри “Бій з турками”.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Горизонтальна композиція. Бій турків з польським військом показаний на другому плані, де воїни злилися в одну масу. Вдалині, на гористій місцевості видніється фортеця. На першому плані метушня навколо палатки турецького воєначальника. Зображення виділено штрихами і лініями із частковим використанням світлотіні.

47. Графіка Ніла Хасевича ( Бей Зота ) Якщо завтра війна…, 1940 роки.

Фоторепродукція Р. Яремка, 1999 рік. Дереворити Н. Хасевича 1940-х років часто відігравали агітаційну роль в боротьбі з окупантами України. Така композиція “Якщо завтра війна …”, де зображений воїн, солдат, що проколює багнетом генерала, який нагадує Сталіна. Тлом для цих двох фігур є кремлівська башта і над нею напис: “Якщо завтра війна, ворог наскочить бураном – весь радянський народ, як людина одна, проти клятого кремля повстане!”

48. Фоторепродукція деревориту Ніла Хасевича. ( Бей Зота). За Українську самостійну соборну державу, 1940 роки.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Дереворит відноситься до серії “Клич ОУН”, яка виконувала велику агітаційну роль в боротьбі з окупантами України. Зображена група озброєних людей, які символізують борців за Українську державу. Всіх їх об`єднує національний прапор, що майорить над ними. На прапорі тризуб, обрамлений зверху написом: “За волю”. Трохи нижче ще одне гасло – “За краще життя”. Зверху і знизу композиції написано: “За Українську самостійну соборну державу”.

49. Фоторепродукція гравюри Битва.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Горизонтальний формат. Зображена битва польського війська з турецьким в Середньовіччі. Композиція поділена на дві половини. Турки показані зліва, їх менше і можна здогадатися хто переможе. В центрі виділені ватажки обидвох військ, що зійшлися у двобої. Гравюра була ілюстрацією до книги Г. Лукомського “Старовинна архітектура Галичини”, 1915 р.

50. Фоторепродукція деревориту Ніла Хасевича ( Бей Зота). Людей у ярма запрягли, 1949 рік.

Фото Р. Яремка, 1999 рік. Горизонтальна, видовжена композиція. Відноситься до так званої “Колгоспної серії”. На першому плані зображена сім`я із п`яти чоловік ( одна дитина ) запряжені у ярмо і тягнуть плуг. Їх поганяє з нагайкою і управляє плугом товстий чоловік з написом “ВКП (б)” на грудях. Вдалині видніється ще одна запряжена група людей, яка тягне борону. На нижньому краю композиції, по всій його довжині великими, світлими літерами зроблено напис: “Людей у ярма запрягли”.