Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

 Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

Головна » Каталог » Речові

Речові

1. Скриня бойківська для одягу. Кін. XIX ст.

На ніжках. Зроблена з тонких букових дощок, з’єднаних на “паз”, із чотирьма широкими брусами на кутах, що ідуть аж до низу, утворюючи таким чином ніжки. Дверцята двохсхилі, рухаютьсмя на дерев’яних вісях, з двох зовнішніх країв. Остаточно закріплються з’єднання за допомогою дерев’яних кілків. Цвяхів немає зовсім. Поверхня скрині різьблена пласким геометричним орнаментом, основними елементами якого є кола, розетки, ромби і скісні лінії. Орнамент був розмальований.

 

2. Скриня господарська. XIX ст. с. Старий Мізунь.

Більше розвинута у висоту і довжину. Зроблена з дощок з’єднаних на кутах скрині широкими, досить масивними брусками на “паз”. На “паз” з’єднані також дошки одна з одною включно з дном. Кутові бруски є одночасно і ніжками скрині. Привертає увагу на те, що виготовлені на пилорамі. Вони колоті і потім оброблені різцем, сліди якого є на поверхні.

 

 

3. Терлиця з двійним ножем. XX ст.

Нетрадиційної форми. Являє собою видовжену дерев’яну конструкцію на 4 -х ніжках (по 2 з вужчих сторін), з’єднані масивними поперечками з подвійним “ножем” з бічними дощечками для нього. Використовувалася терлиця для переробки льону на волокно (повісмо). Ніж рухаючись вверх-вниз ламає стебла льону, тверді частинки осипаються і залишається тільки волокно, яке потім остаточно очищують на спеціальних “гребенях”. Після того із волокна можна прясти нитки.

 

4. Мандлівниця для обробки домотканого полотна. XX ст.

Зроблена із суцільного куска деревини твердої породи. У вигляді вузької дошки  із вирізаними по ширині “зубами.” Зігнута. Один кінець закінчується заокругленою ручкою, на другому є поперечний виступ для руки. Використовувалася мандлівниця для пом’якшення домотканого полотна після вибілювання на сонці, або після прання. Нею “тачали” скручене у валик полотно, або виріб з нього.

 

5. Прялка (куделя, візок) так звана “німецька”. Перша пол. XX ст.

На трьох ніжках, в рух приводиться ніжною педаллю через колесо і пасову передачу. Центром конструкції куделі є прямокутна дошка нахилена по горизонталі. До неї кріпиться пристрій для пасової передачі, три ніжки, до яких внизу змонтована педаль і зверху котушка з боковинами. Крім того, у вищому її кінці є ручка для регулювання натяжки паса і отвір для кужіля з повісмом. Більшість деталай куделі точені.

 

 

6. Мисник настінний з двома полицями. XX ст. Спереду виглядає дещо як плоска майже квадратна рама з поперечиною посередині і двома полицями зверху (із задньою стінкою) і знизу. Обабіч полиць є фігурні боковини більші за висоту полиць. На середній поперечині є вішаки (цвяхи) для горнят. Нижня полиця має перегородки в яких були шухлядки. Мисник був пофарбований коричневою фарбою.

 

 

 

7. Гребінь для розчісування клоччя. поч. XX ст.

Дерев’яний, прямокутної форми, зроблений з одного куска дошки. Вертикальний. Половину загальної висоти займають вирізані зубці із загостреними кінцями. Ширина нижньої частини гребеня дещо звужена, грані заокруглені. Там же (знизу) є дві досить помітні дірки для закріплення під час роботи.

 

 

8. Скриня бойківська для одягу. Поч. XX ст.

Зроблена із тонких букових дощок з’єднаних на “паз” із чотирма масивними бруками на кутах, що ідуть аж донизу, утворюючи таким чином ніжки. Дверцята двох схилі, рухаються на дерев’яних вісях. Конструктивна основа остаточно закріплюється за допомогою дерев’яних кілків (тиблів). Цвяхів немає взагалі. Дверцята, бічні сторони (крім задньої стінки) та ніжки декоровані пласкою, геометричною різьбою. Елементи орнаменту є кола, розетки, скісні і прямі лінії. Орнамент був розмальований. Пізніше на дверцятах була прибита скобка металева.

 

9. Самокічка. Пристрій для намотування пряжі. Поч. XX ст.

Являє собою триногу, зроблену із розгалужень гілок дерева, на якій встановлена досить велика хрестовина, що обертається на металевій вісі. Міток ниток з мотовила навішується на чотири рухомі підставки, т.з. “гусаки” на кінцях хрестовини. При роботі самокичка крутиться і таким чином перемотується із мітка в клубки. Три “гусаки” фігурного профілю, що дозволяє навішувати нитки (міток).

 

 

10. Пранник. Поч. XX ст.

У вигляді прямокутно-подібної дощечки із заокругленою ручкою. Виготовлений із цільного куска деревини. Потоншений в бік протилежний ручці. Кінець пранника, крім того, завужений із заокругленими кутами. Такі пропорції полегшували роботу при користуванні пранником під час прання білизни.

 

 

11. Мандлівниця (дошка для прання). Поч. XX ст.

Зроблена з дошки твердої породи деревини, на якій з одної сторони вирізані поперечні заглиблення, так, що утворились свого роду зуби, об які, під час прання терли білизну. З верхнього кінця дошки є конусоподібна ручка. Зуби, не всі однакові, зверху, біля ручки, вони гостріші, дальше вниз стають дрібніші і ширші. Дошка злегка вигнута по довжині, тобто опуклістю на лицевий (зубчастий) бік.

 

 

12. Мазничка (маслобійка, масленка, масничка). Перша пол. XX ст.

Дерев’яна посудина для виготовлення масла. Має форму зрізаного конуса, опоясана чотирма дерев’яними обручами, з колотої ліщини (по два знизу і зверху). Мазничка зроблена з клепок, дно з суцільного куска деревини.

 

 

13. Корито для тіста. Поч. XX ст.

Вирізане і видовбане з суцільного куска стовбура дерева (верби). Порівняно велике, з товстими стінками. Верхня частина майже прямокутної форми. Маса нижче зберегла форму стовбура, за винятком невеликої площини дна. Два виступи-ручки з боків майже на всю ширину корита.

 

 

14. Колиска підвісна. Поч. XX ст.

Виготовлена з дощок, шестигранна. Боковини масивні, у їх верхній частині просвердлені отвори для шнурків, щоб підвішувати колиску до стелі. Дошки грубо оброблені на місцях з’єднання оббиті (ймовірно пізніше) металевою стрічкою і цвяхами. З одного боку колиски (посередині її довжини) зверху закріплений шнур за допомогою якого гойдали колиску.

 

 

15. Серп. Поч. XX ст.

Має мілку і вузьку по ширині дугу металевої частини. Без зубців, заточений з одного боку. Ручка точена, масивна, можливо виготовлена пізніше.

 

 

 

16. Циркуль для бондарських робіт. Приблизно кін. XІX ст. – поч. XX ст.

Виготовлений з дерева. Лише на кінцях ніжок є метал. Ніжки однакової форми і розміру, гранчасті, зверху товщі. На половині їхньої довжини змінений характер граней, і просвердлені отвори для стержня, що регулював положення циркуля. З’єднання ніжок у верхній частині зроблене за допомогою рухомого чопа заокругленого зверху і рухається на дерев’яній вісі. В кінці ніжок вставлені дротяні шпильки і закріплені на одній – широким бляшаним обручем і дротом, на другій – самим дротом.

 

17. Кутник столярний. 1920 рр.

Зроблений з двох рейок різної товщини і довжини (коротка товща), які закріплені між собою чоповим з’єднанням і пізніше цвяхами. З обох кінців кутника вирізаний фігурний профіль. На довшій стороні, крім того,є круглий отвір для підвішування кутника на стіні.

 

 

18. Баклага гуцульська. Поч. XX ст.

За формою конусоподібна. Два широкі, плоскі обручі з врізним переплетеним з’єднанням. Невелике вухо є одночасно і однією із клепок, з яких зроблена посудина. Масивна накривка з твердої породи дерева на половину своєї товщини заходить всередину, друга половина накриває баклагу. Крім того, вона має виріз для вуха і опоясує його з трьох сторін. Разом із загостренням з протилежного боку від вуха накривка створює певний фігурний силует. Дно з суцільного куска деревини.

 

19.Баклага гуцульська. Поч. XX ст.

Має форму зрізаного конуса. Два широкі, пласкі обручі з’єднані переплетено-врізними кінцями. Півкругле вухо одночасно виконує функцію однієї з клепок. Воно дещо виступає над верхнім краєм посудини і тонше із зовнішнього боку. Дно зроблене з суцільного куска деревини, тримається за допомогою пазового з’єднання.

 

 

20. Рахва, дерев’яна, точена. Прибл. поч. XX ст.

Складається з двох частин. Нижня зверху завужена, верхня є закривачкою, вона набагато нижча і накладається на нижню. І дно і верх рахви мають сферичноподібну форму. Через це посудина може стояти на столі тільки нахиленою. Краї закривачки виступають на рівні найбільшої товщини рахви знизу. І верх і дно ззовні мають скромний декор: чотири (по дві) заглиблені кола посередині і з боків. Вся поверхня має природний вигляд потемнілої від часу деревини.

 

21. Ліхтар саморобний. Початок 20 ст., с. Солуків.

Для освітлення приміщення в нічний час. Зроблений у формі паралелепіпеда. Чотири вертикальні ребра, зроблені з дерев`яних прямокутних брусків, кінці яких загострені у формі циліндричних гонів, які закладаються у отвори верхніх та нижніх граней (зроблених з дерев`яних дощечок).і кріпляться при допомозі цвяшків. В ребрах зроблені лази, в які вставлене скло. У передній частині закладаються дверцята, зроблені з рейок, при допомозі столярних з`єднань., в них вставлене скло. У нижню грань, зсередини, забиті три цвяхи, між ними знаходиться невеличка металева циліндрична посудина (світильник), в яку наливався гас і закладався “гніт”. У нижній частині ліхтаря зроблений менший, а у верхній-більшого діаметру отвори. Вище верхнього отвору прибита вигнута металева пластина. До верхньої грані кріпиться дріт для підвішування ліхтаря.

22. Горщик зеленкуватого відтінку. Приблизно початок 20 ст., с. Раків.

Столова та кухонна посудина для зберігання рідин та напоїв середнього розміру, кулястоподібної, вертикальної видовженої форми. Шийка широка, дуже  низької висоти, зроблена у формі оберненого зрізаного конуса. Тулуб яйцеподібний, з розширенням у верхній частині, з одним малим вухом. Дно широке, але вужче від шийки. Горщик зроблений з червоної глини. Оздоблений поливою зеленкуватого відтінку, яка місцями не збереглася. Обплетений тонким дротом.

 

23. Горщик. Приблизно початок 20 ст., с. Раків.

Кухонна та столова посудина для зберігання рідин та напоїв. Шийка горщика у формі оберненого зрізаного конуса, мала за висотою щодо основної маси. Тулуб яйцеподібної форми ,з розширенням у верхній частині, з одним вухом. Дно вузьке. Оздоблений поливою темно-оранжевого кольору та примітивним темно-зеленим декором  у вигляді хвилястої лінії, яка у більшій частині не збереглася.

 

 

24. Горщик. Приблизно початок 20 ст., с. Раків.

Столова та кухонна посудина для зберігання рідин та напоїв. Тулуб вертикальної, видовженої  яйцеподібної форми з розширенням у верхній частині. Шийка широка, середньої висоти, зроблена у формі зрізаного конуса, з незначною випуклістю. З одним великим вухом, яке не збереглося. Дно вузьке. Зроблений з гончарної червоної глини. Оздоблений поливою світло-коричневого кольору, яка по більшій частині поверхні обсипалася, місцями пооббивана.

 

25. Горщик. Приблизно початок 20 ст., с. Солуків.

Столова та кухонна посудина для зберігання рідин та напоїв. Горщик широкий по об`єму щодо висоти, обплетений дротом. Шийка горщика у формі оберненого зрізаного конуса, широка, мала по висоті щодо основної маси. Тулуб яйцеподібної форми, з розширенням у верхній частині, з одним вухом. Дно середнього діаметру. Місцями проглядається світло-коричнева полива.

 

 

26. Горщик. Приблизно початок 20 ст., с. Солуків.

Столова та кухонна посудина для зберігання рідин та напоїв. Шийка широка, середньої висоти, зроблена у формі зрізаного конуса. Тулуб яйцеподібної форми, з розширенням у верхній частині. Дно вузьке. З одним великим вухом. Горщик зроблений з гончарної червоної глини. Оздоблений поливою світло-коричневого кольору, яка місцями обсипається.

 

 

27. Хрест обрядовий, дерев`яний. Початок 20 ст., с. Солуків.

Використовувався при освяченні місця для будівництва хати. Зроблений з двох частин гілки, які затесані з чотирьох боків. Вертикальна довша і більшого діаметру, а горизонтальна-коротша і меншого діаметру. Вони з`єднані між собою при допомозі вирізаних пазів і прибиті цвяхом. Кінці хреста загострені, нижній сильніше-для фіксації в землі.

 

 

28. Мотовило. Приблизно 1950 р., с. Солуків.

Знаряддя праці, використовувалось після прядіння ниток, які намотували на нього. Зроблене з використанням природних форм дерева. Обкорена гілка середньої товщини, з розгалуженням (ріжками) з одного боку та з перпендикулярно встановленим бруском з протилежного. Брусок (товстіший в центрі та по краях) з`єднаний з основною частиною столярним з`єднанням і забитий двома цвяхами.

 

 

29. Жорна. Камені-кінця 19 ст., стіл-1950р., с. Солуків.

Пристрій для розмелювання зерна на борошно чи крупу ручним способом. Складається з масивного дерев`яного стола і двох каменів. Майже наполовину оголеного верхнього(“поверхник”) – рухомого та нерухомого “слідака”, з`єднаного по вертикалі металевим веретеном. Верхній камінь приводиться в рух при допомозі “погонича”-вставленої в отвір (каганець) ручки на краю верхнього каменю. Зерно для помелу засипалося в горницю – отвір, що знаходиться посередині верхнього каменю. Готова продукція після помолу (борошно або крупа) висипалась через бічний отвір( мучник ) у скриню, яка розміщена в столі, нижче каменів.

 

30. Куделя для прядіння веретеном. Приблизно 1950 рр., с. Солуків.

Куделя використовувались для намотування на неї повісма. Вертикальної, видовженої форми, стримнеподібна, відносно велика. Виготовлена з вершка стовбура кількарічного хвойного дерева з чотирма сучками трохи нижче середини. У верхній частині заокруглена, у нижній- стесана ( загострена ) до конусоподібної форми. Вона закладалася в отвір, у лаву-ослін, від якої видніються сліди фарби. На куделі місцями видніються залишки кори.

 

31. Ціп. Приблизно перша половина 20 ст., с. Старий Мізунь.

Ручне знаряддя праці для обмолочення зернових культур. Складається з кілець – кругляків та з держака і бивня-ударної робочої частини. На обидвох частинах є капиці, які з`єднані між собою шкіряною ув`яззю. У верхній частині бивня просвердлений отвір, на якому наглухо закріплена капиця, а на держаку зроблені дві фаски, на яких капиця разом з робочою частиною вільно обертаються.

 

 

32. Табакерка для нюхання табаку, 19 ст., с. Солуків.

Зроблена з рогу великої рогатої худоби. Швидше всього, з рогу вола або бика. Конусоподібної форми. Основа еліпсоподібна. Низ зроблений з куска гладко виструганої деревини, вкладений в середину рога (його нижню частину) і прибитий цвяхами. Ріг у верхній частині зрізаний так, що утворює невеликий отвір. Всередині пустотіла.

 

 

33. Радіоприймач “Родина”. Початок 1950-х років., с. Солуків.

Ламповий ,напівпровідниковий радіоприймач для прийому радіопередач в діапазонах довгих, середніх та коротких хвиль. Корпус дере`вяний, у формі трапецієподібної призми, з заокругленими ребрами. Верх передньої частини обтягнений тканиною охрового кольору. Низ скляний і на ньому розміщені циліндричноподібні пластмасові регулятори – ручки настроювання, переключення діапазонів та гучності мовлення. До задньої частини корпуса прикріплена накривка з дерево – волокнистої  тонкої плити, а також електрошнур з вилкою, для підключення в електромережу. Користувалися радіоприймачем члени УНФО, слухали радіопередачі з – за кордону.

 

34. Багнет російський, період 1-ої світової війни.

Пристрій, який надівався на цівку вогнепальної зброї (кріса), використовувався при рукопашному бою, для заколювання ворога. Основна частина подібна до видовженої чотиригранної форми. На кожній грані вертикальне заглиблення ( жолобок ). У нижній частині багнета циліндричноподібний пристрій для натягування його на верхню частину цівки вогнепальної зброї.

 

35. Ротатор. Середина 20 ст. с. Солуків.

Призначений для розмноження листівок, документів. На ньому розмножувалися підпільні видання Українського Національного Фронту. Основа паралелепіпедоподібної форми, з заокругленими вертикальними ребрами, низька. Зроблена з багатослойної фанери, по двох боках вирізи для рук ( для перенесення ). У передній частині вимикач та залишок обрізаного електропроводу. На основі металева підставка з станиною, на якій кріпиться циліндричний барабан ( покритий чорною тканиною ) з металевою корбою та дерев`яною витонченою ручкою. Нижче нього малий циліндричний барабан (покритий гумою). Перед ними ( у передній частині) підставка для паперу з бляхи.

 

36. Підставка для сушіння грибів. 1950-ті роки, с. Солуків.

Прямокутної горизонтально видовженої форми, подібна до зрізаної піраміди з розширенням у верхній частині. Низька відносно довжини. Основа зроблена з дерев`яних дощечок і двох коротких тонких боковин, які кріпляться до двох товстіших довгих( прибиті цвяхами, по два з кожного боку).У нижній частині довших боковин просвердлені отвори, в які вставлені п`ять металевих стержнів, при допомозі яких і кріпиться переплетення з необкореної лози. Верхні кути коротких дощечок зрізані, а довших з зовнішнього боку – витесані.

 

37. Праска ( залізко ). Перша половина 20 ст., с. Солуків.

Всередину засипалося розпечене вугілля ( грані ), від якого нагрівалася нижня частина, якою прасували білизну та одяг. Нижня частина з одного боку прямокутна, а з протилежного має гострий кут ( носик ).Знизу вверх заокруглена. У верхній частині до основи кріпляться (при допомозі заклепок) металеві пластини. До них зверху болтами і гайками приєднана дерев`яна фігурна ручка, яка зроблена з масиву, з вирізаним всередині отвором для руки, з заокругленими кутами і боками, крім верхньої частини, яка загострена. У задній частині праски, з правого доку, заклепана деталь, а позаду неї виріз для закладання і закріплення в них накривки, щоб не висипалося вугілля.

 

38. Ступка чавунна, ручна ( моздир ). Приблизно 1900 р., м. Долина.

Начиння для механічної обробки їжі. Металева ступка складається з двох частин посудини та товкача ( макогона ). Посудина біконічної форми: у середній частині найменший діаметр, у верхній – найбільший. Посередині посудини два вушка з малими отворами. Внутрішня частина ступки зроблена у формі оберненого зрізаного конуса, нижня частина заокруглена. Ударна частина ( товкач, макогін ) видовженої гантелеподібної форми з кулястоподібними поверхнями на кінцях, при допомозі яких в ступі терли мак.

 

39. Цимбали малі, 26- струнні. м. Долина. Перша половина 20 ст., м. Долина.

Бойківський струнний молотково-ударний, музичний інструмент. Дерев`яна основа трапецієподібної  форми. Незначної висоти. Нижня частина вигнута. Зверху (по обидвох боках) металеві деталі, на які закладаються і натягуються струни. Цимбали на 26 хорів, 90 – струнні: 12 хорів 4 – струнних та 14 хорів 3 – струнних. В наявності є лише 48 струн. Низ і боковини пофарбовані чорною фарбою, а верх – червоною. До двох боковин кріпляться металеві скоби, до яких прив`язувався пас. Цимбали позбивані цвяхами.

 

40. Тарілка кухонна. Початок 20 ст., с. Ясеновець Рожнятівського р-ну.

Кухонно-столова посудина, розписана рослинним орнаментом кольоровими фарбами. На дні намальований кошик жовто-коричневого кольору, посередині якого є довга ручка. Навколо нього сині та вишневі квіти з пуп`янками та зелені листочки. У верхній частині тарілки нанесений трафаретний орнамент з квітів та листочків темно – вишневого кольору. На дні ( на звороті ) емблема фірми “WTOCLAWEK”, під нею цифри “1977”,праворуч витиснена серія “RO 436”. На дні просвердлений отвір, в  який зав`язувалася нитка для підвішування тарілки на мисник.

 

 41.  Ложка деревяна, 1920 роки., с. Ясеновець  Рожнятівського р-ну.

Ложка куховарська для приготування страв на весіллі. Видовженої форми, велика, виготовлена з масиву. Відносно довга ручка, у верхній частині майже плоска, вигнута з діркою для підвішування на цвях. Зверху вниз товстіша. У нижній частині масивний і глибокий черпак, при допомозі якого помішували (щоб не пригоріло), перемішували чи начерпували їжу, коли її готували.

 

 

42.  Макітра. Перша половина ХХ ст.

Кухонно-столова посудина, зроблена з гончарної глини. Біконічної форми. Має вузьке дно. Тулуб подібний до оберненого зрізаного конуса, стрімко розширюється вгору. Горловина вузька, у формі вузького зрізаного конуса. Всередині макітра поливою оранжево-коричневого кольору. Такою ж поливою частково покрита ззовні шийка. Всередині макітра прикрашена розписом жовтуватого і зеленого кольорів. Орнамент у вигляді смуг: хвилеподібні, спіралі та цятки. На дні декорована композиція з цяток та рисок жовтуватого кольору.

 

43.  Макітра. Приблизно перша пол. ХХ ст.

Кухонно-столова посудина для розтирання маку та інших потреб. Подібна до форми оберненого зрізаного конуса. Тулуб стрімко розширюється вгору. Бічна поверхня трохи випукла. За своїми пропорціями висока. Ззовні декорована білим ангобом, простим орнаментом у вигляді концентричних тонких білих смуг, що проглядаються місцями. Всередині концентричні кола у вигляді скісних надсічок.

 

 

44.  Ліхтар саморобний. 1940 роки.

Для освітлення приміщення в нічний період. Зроблений у формі вертикального паралелепіпеда, у верхній частині якого зроблений отвір. Вище нього з вигнутої бляшки зроблений «димар» і накривка – «дашок», до якої кріпиться дротяна ручка (для перенесення ліхтаря в руці або для підвішення його на цвях). Задня і нижня грані зроблені повністю з бляхи, а в дві бокові та в дверцята закладено скло. У нижніх частинах боковин  пробиті цвяхом дірки. Дверцята при допомозі завіс кріпляться до бокової грані. До лівої грані прикріплена петля, в яку запихається дріт – защіпка, коли закриваються дверцята.

 

45. Терка саморобна, 1940 роки.

Начиння для механічної обробки їжі, під час її приготування. Теркою терли овочі, фрукти. Дерев’яна рама (основа) вертикально видовженої форми, зроблена з суцільного куска деревини (дошки). Верхня частина заокруглена, нижче зроблений виріз для руки. Низ заокруглений зроблений у формі ніжок, прямокутний виріз деревини на рамі ззаду терки. Сама терка зроблена з прямокутного куска оцинкованої бляхи, верх і низ якої загнуті. На робочій частині густо, у шахматному порядку, набиті дірки товщиною до двох міліметрів. Бляха вигнута і прибита до дерев’яної форми (з двох боків по три цвяхи, які в задній частині рами загнуті). У нижній частині рама на місці тріщини скріплена трьома скобами.

46.  Запальничка саморобна, 1940 роки.

Пристрій для добування вогню (при повороті коліщатка з надсічками іскра з кременя попадає на гніт, який здіймався). Зроблена з гільзи патрона, у нижній частині якої фірмовий знак виробника і дата: «VII. 1935». У гільзі знаходиться гніт, який трохи витягнений у верхній частині. Знизу через отвір заливали гас. У верхній і нижній частині гільзи циліндричної  форми закрутки. З боку до гільзи припаяний  тонкий «циліндр», в якому у верхній частині закладене коліщатко з надсічками. У цей циліндр закладався кремінь, який пружиною притискався до коліщатка, а в нижній частині закрутка для фіксації.

 

47.  Ваза керамічна, 1960 роки.

Декоративна посудина для живих квітів та різних композицій. Ширина її більша за висоту. Верхня частина подібна до форми оберненого зрізаного конуса. Шийка вузька. Туловище  у формі зрізаної кулі. Нижня частина з дном у формі низького зрізаного конуса. Тулуб  вази злегка декороване рослинним орнаментом (гілки з листками). Оздоблена поливою зеленого кольору, ззовні (темніша) і всередині (світліша) крім зовнішньої частини дна. Полива нерівномірна, тим самим  утворює своєрідний декор.

48.   Прилад саморобний для накручування волосся (фен), 1940 р.

Нагрівався на кухні, після того дівчата крутили волосся. У вигляді щепців видовженої форми, зроблений з двох металевих стержнів. Верхня частина одного розкладена і зігнута по формі так, що при стисканні огинає (закриває) половину поверхні не розкладеного другого стержня. Нижче робочої частини (при допомозі якої накручувалося волосся) обидва стержні розкладені,  зігнені і з’єднані між собою заклепкою, а нижче утворюють дві ручки для стискання верхньої частини приладу.

 

49.   Ззувак («песик»). Прибл. 1930 рр.

Пристрій використовувався для роззування взуття (зняття чобіт з ніг). Горизонтально видовженої форми дерев’яна  дощечка з заокругленим вирізом у верхній частині , фігурним – у верхній частині, майже прямокутна у нижній частині, яка має навскісний зріз (горизонтальний, щоб класти на землю) з діркою в центрі для підвішування його на цвях. Ззувак кріпиться при допомозі двох цвяхів до фігурно вирізаної підставки у формі двох ніжок. Завдяки якій він знаходиться під невеликим кутом до горизонту.

 

50.  Ножиці саморобні, 1940 рр.

Знаряддя праці для кравецької роботи. Зроблені в кузні. Складаються з двох видовжених частин, які з’єднані між собою при допомозі заклепки. Ручки тонкі, зроблені в еліпсоподібній формі, кінці загострені, але не з’єднані з основою. Леза довгі, широкі, кінці загострені.

 

 

 51. Топка солі. Початок 20 ст.

Використовувалася для куховарських потреб, приготування їжі, квашення на диму овочів, засолювання мʹяса, солонини та інших потреб. Первинно зроблена у формі вертикально видовженого зрізаного конуса.З часом верхня частина втратила свою первинну форму( сильно пооббивана). Топка загорнута в целофан і заклеєна скотчем.

 

 

 52.  Збанок ( горщик). Перша половина 20 ст.

Кухонно-столова посудина, зроблена з гончарної глини для зберігання рідин та напоїв, невеликого розміру. Висота якої майже дорівнює товщині. Шийка подібна до оберненої форми зрізаного конуса, вузька, зверху з «носиком»-вигином для згину рідин. З протилежного боку одне велике вухо. Тулуб подібний до сильно зрізаної (у нижній частині) кулі. Дно відносно великого діаметру. Збанок всередині покритий білою поливою, а зовні- світло-коричневою. Пізніше обплетений дротом.

 

53.  Коромисло, 1950 рр.

Пристрій для носіння води в коновках, відрах. Має вигляд довгої, дугоподібної палиці з невеликими вирізами( на обох кінцях) для підвішування коновок, коли носили воду на плечі від криниці до хати.

54.  Діжка для тіста. Перша половина 20 ст. с. Розточки

Хатнє начиння, в якому місили тісто для випічки хліба. Діжка зроблена з деревʹяних клепок у формі зрізаного конуса. Невелике розширення у нижній частині. Три клепки довші від корпусу є ніжками. Опоясана двома металевими обручами ( по одному у верхній та нижній частинах). Дно зроблене з двох кусків деревини. У верхній частині, по боках, два невеликі виступи.

55.  Корито, 1920 рр. с. Кальна

Начиння для господарських потреб. Горизонтально видовженої форми. Вирізане і видовбане з суцільного куска стовбура деревини (верби). Корито мале з тонкими стінками, відносно глибоке, внутрішня частина (зверху-вниз) заокруглена. З двох довших боків, з верхньої частини до дна збережена форма стовбура. Два виступи- ручки з боків-маже на всю ширину корита, трапецієподібної форми, тільки кути заокруглені.