Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

 Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

Природа

Тут зібрана частина флори і фауни із Бойківщини, це і різноманітні птахи і тварини, колекція гербаріуму. Внизу представлені речі знайдені під час розкопок в с. Старуня (Надвірнянського р-ну) в 1927 р. В цьому залі  ми намагались відтворити всю велич та красу природи бойківського краю. Звісно, експозиція ще далеко не повна та досконала, проте рік за роком наш музей збагачується новими та цікавими експонатами.

Бойківщина – це край, який має багато унікальних рослин, що внесені до Червоної Книги України і частина з них представлена в експозиції музею. При прослуховуванні екскурсії ви зможете почути інформацію про гідрологічні та історичні пам”ятки природи Бойківщини.

Бойківщина знаходиться в межах двох великих карпатських масивів: Бескид і Горган. Найвищою вершиною Горган є Сивуля (1836 м.), а Бескид  – г. Магура (1362м.).

Для рельєфу Карпат характерні асиметричні хребти і в цілому мають складчасто-покрівну будову, характерними рисами якої є інтенсивна зім’ятість порід в складки (луски або скиби), що насунуті одна на одну і на передовий Передкарпатський прогин.

Горгани розташовані між долиною Мізунки на північному заході і долиною Черемош на південному сході, представлені асиметричними вузько гребеневими хребтами з крутими північно-східними схилами і виходами твердих пісковиків на гребенях хребтів. Найвищі хребти (1700-1800м. над рівнем  моря): Хом, Пустошак, Аршиця, Ігровище, Сивуля, Довбушанка, Хом’як.

Бойківщина славиться покладами горючих корисних копалин – нафта, газ, озокерити, поклади солей, самородкової сірки, вапняків, пісковиків, а також мінеральні джерела в Моршині, Трускавці, Старому Мізуні.

Клімат помірно-континентальний, основною рисою якого є перевага атлантичних і трансформованих континентальних повітряних мас. Є досить вологим. 80% опадів припадає на літній період.

Ріки Бойківщини відносяться до басейну Дністра (1362км.), яка бере початок біля г. Розлуч. Найбільші ріки в цьому етнографічному регіоні є Свіча, Лімниця, Сучава, Стрий, Опір.

На території панують гірські, передгірні і рівнинні ландшафти і кожному з них властивий свій специфічний рослинний покрив. В горах переважає гірська, гірсько-лучна, лісова та болотна рослинність, переважають хвойні і мішані листи. В цілому в Карпатах є 2500 видів рослин.

З метою охорони рідкісних видів рослин на Бойківщині створені природоохоронні території, зокрема в межах Долинського району – болотні масиви «Лисак», «Ширковець», «Мшана», де охороняється росичка, багно звичайне, журавлина дрібноплода, пальчатокорінник травневий, билинець комарниковий. З метою охорони сосни кедрової створено заказник «Яйко»(255 га.)

Тваринний світ Карпатського регіону також дуже різноманітний. Птахів близько 300 видів, звірів біля 70 і серед них є рідкісні види. В ріках басейну Дніпра зустрічається 53 види риб, з них внесені до Червоної книги: стерлядь, харіус європейський, вирезуб.

 
 

Нафтова промисловість

В залі “Природа” є також експозиція присвячена Нафтовій промисловості м. Долина.

Промисловий нафтовидобуток в межах Бойківщини розпочався в  с. Ріпне (Рожнятівський р-н, колись Долинський повіт), де віддавна селяни використовували маслянисту чорну рідину (ропу) для змащування возів та для інших господарських потреб.

Перший колодязь тут був викопаний в 1786 р. глибиною 30 м.  Перші  бурові роботи розпочалися 1887 року.

Рік Кількість свердловин Назва свердловин Видобуток нафти(тонна) 1887 1 – – 1892 11 – – 1896 28 – 2360 1920 24 Гомотівка 7970 1934 – ПідліссяСергів 22528

Значні зміни в Ріпнянського  нафтопромислу наступили після відкриття Долинського нафтового родовища. 30 серпня 1950 року із  розвідувальної свердловини №1 пробуреної на глибину 1818 м., в Долині вдарив потужний фонтан нафти (очолював бригаду майстер В.Т.Трапінзон).

В серпні 1952 р. в Долині було створено укрупнений нафтопромисел №1 тресту «Бориславнафта». У 1954 р. ліквідовано трест «Бориславнафта»  і створено НПУ «Бориславнафта», потім в 1955р. в Станіславі створено «Станіславнафта», якому підпорядковувся Долинський нафтопромисел. Пізніше реорганізовано «Станіславнафта» в НПУ «Долинанафта». В 1970 році НПУ «Долинанафта» перейменовується  на нафтогазовидобувне управління (НГВУ) «Долинанафтогаз» і підпорядковується Державному об’єднанню «Укрнафта» у м. Києві.

Бригада  О. Жарського в листопаді 1975 р. пробурила найглибшу на той час в Європі свердловину глибиною 7520 м. А Долинське УБР – єдине підприємство в Україні освоїло проходку свердловин електробуром.

Максимального видобутку газу було досягнуто в 1963 р. – 1,2 млрд. кубометрів, а в 1966 р. – максимального видобутку нафти – 2 млн. тонн.

Зараз за обсягом видобутку нафти НГВУ «Долинанафтогаз» посідає 4 місце серед шести споріднених підприємств ВАТ «Укрнафта». Основний обсяг видобутку нафти і газу припадає на Долинське, Спаське і Струтинське  родовища.