Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

 Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

Головна » Афіша » «Нехай Ваша наступна книга, п. Надіє, буде про Перемогу!»

«Нехай Ваша наступна книга, п. Надіє, буде про Перемогу!» 05.08.2015

30 липня 2015 р. у Долинському краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів відбулась презентація нової збірки поезії долинської письменниці, члена Національної спілки письменників України Надії Дички «Війна без приводу війни». Висвітлюючи події АТО у нашій країні, дана книга є продовженням попередньої книги «Знакове світло Майдану».

Захід був розпочатий Хвилиною Мовчання загиблим Героям за Європейську Україну та спільною молитвою за здоров’я, мужність та витривалість воїнів АТО.

Протягом зустрічі перед образом Матері Божої  «Неопалима Купина», горіла Свіча – Вогник Оберегу для тих, хто на передовій зі зброєю в руках захищає територію Батьківщини, нас з Вами, а п. Надія з любов’ю залишала дарчі написи на нових примірниках збірки та дарувала шанувальникам її поезії.

Першим на зустрічі слово для виступу взяв о. Михайло Дудар, парох УГКЦ с. Гошева, який будучи учасником Київського Майдану, неодноразово бачив, як проливалася кров української молоді – захисників європейського шляху розвитку рідної держави. «На Майдані померло багато людей від удушення газом, багато було героїв. І якби не було б тої крові знов таки Перших Героїв Майдану – Небесної Сотні, не було би пізнішого піднесення, бо той героїзм, які наші воїни проявляють там на передовій, він нічим не менше героїзму наших козаків, наших «крутян», десидентів, воїнів, що були вигнанцями на рідній землі тут у наших Карпатах, і на всій Україні», – зауважив о. Михайло. При цьому священик додав, що «…Дуже болісно, що у наш, так званий «мирний час», – маємо багато-багато смертей, каліцтв, чимало тих, кого катують.  Серед полонених, яких катували,  опісля їх виходу з полону, багато є таких, що  закінчують життя самогубством, бо не раз не сприймає їх ні сім’я , ні спільнота. І це велика трагедія. Тому, сьогодні велику справу роблять не тільки ті, що сьогодні там воюють, не тільки волонтери, лікарі, але й всі ті, хто причиняються у свій спосіб для майбутньої перемоги». Звернувшись до п. Надії о. Михайло наголосив «…за цю працю Вам буде вдячна вся Україна сучасна і майбутня, бо Ви дали їй велику зброю, можливо точнішу ніж зброя, яку нам дало НАТО, бо вона формуватиме світогляд, національну свідомість ще багато наступних поколінь українців, і ці книжечки будуть зігрівати наших воїнів».

З виходом у світ нової збірки віршів п. Надію привітав мер міста Володимир Гаразд, подарувавши поетесі яскравий букет квітів. При цьому він зазначив, що «як би нам не було важко, – ми черствіємо; війна якось віддаляється від нас; праця благодійних фондів зменшується і тому дуже важливо, що появилася така збірка, щоб підтримати всіх українців, щоб ми не ставали байдужими, відчували, що наше головне  завдання все робити, щоб наша країна не розпалася, бо працює диверсійна війна і в тилу. Збірка –гарна річ, щоб підтримати і наших хлопців на сході».

Багато теплих слів для п. Дички висловив і Ярослав Савчин, редактор газети «Свіча», член Національної спілки журналістів України. Водночас зауважив, що деякі вірші вже друкувалися в районній газеті «Свіча», і «вони – справжня поезія, бо коли люди читають і плачуть, – це найвища оцінка твору від шанувальників». Тетяна Матвєєва, журналіст газети «Свіча» підмітила, що світ має свою Ліну Костенко, а Долина має Надію Дичку. Галина Максимів, член Національної спілки журналістів України, голова  т-ва «Літературне слово» запевнила, що «хоча видається багато, а читачів стає все менше, – інформаційну війну з ворогом-сусідом ми обов’язково виграємо».

До привітань долучився і кореспондент обласної газети «Галичина» Ігор Лазоришин, зауваживши, як важко реалізовувати важку тему війни і побажав чим скоріше повернутися до своєї ліричної тематики написання віршів.

Пані Оксана Сподар, вчитель Долинської ліцею, автор двох збірок поезій зазначила, що «одягнена у камуфляж» збірка віршів п. Надії, так захопила її, що вона написала вірш, присвячений цій події, і водночас подарувала його п. Надії, продекламувавши.

Коли слово взяла автор книги «Війна без приводу війни», то одразу висловила побажання, щоб: «Так хочеться, щоб було більше квітів у нас всіх у душі», зауважила, що найперше побажала б всю увагу за акцентувати на подіях в АТО, і даною поезією достукатися до сердець депутатів, щоб прискорити зміни в країні. Письменниця підкреслила, що «літопис України можна писати поезією і якою  черствою не була б людина, – можна достукатися до її серця…» Пані Надія висловила велику подяку Київському видавництву, яка надрукувала збірку «Війна без приводу війни» і прийняла її в рукописному вигляді. У своєму слові до шанувальників зупинилася на власному погляді на розумінні слів «ніхто нічого нікому не повинен», і запропонувала всіх присутніх переосмислити цю фразу, побажала всім любові, щоб не роздумували, чи ми щось повинні, бо ми повинні всім, хто поряд, сім’ї, родині, державі тощо. Подякувала всім, хто прийшов на зустріч, бо вона відчула любов своїх шанувальників.

Одним із самих теплих і щирих побажань Любові Крегель, вчителя,  близької подруги п. Надії, щоб у найближчому часі, письменниця вже почала писати нову книгу про перемогу.

Серед воїнів був присутній один з воїнів АТО Долинщини. Подаровану п. Надією книжку, «яку при потребі можна носити «за халявою»,  він незабаром повезе на передову.

Всі шанувальники поезії п. Надії бажали їй міцного здоров’я, натхнення у творчій праці, нових шанувальників. Від гостей та працівників музею п. Наді було вручено квіти та збірки праць «З історії м. Долини», а п. Надія передала до фондів музею екземпляр нової книги з автографом.

Під час зустрічі, шанувальники творчості Надії Дички мали змогу познайомитися з життєвим і творчим шляхом долинської письменниці, почути розповідь ведучої про участь п. Надії у всіх проектах (як літературознавчих, так і мистецько-художніх), музею «Бойківщина»,  переглянути презентації «Надія Дичка. Дорога життя» (біографія і творчий шлях письменниці), «Надія Дичка – майстер пензля» (колекція картин художниці Н. Дички), «Небесна Сотня» (герої Майдану – герої Революції Гідності), «Війна без приводу війни» («Антитерористична Операція» зсередини – колекція світлин про життя воїнів АТО на передовій), «Повертайтеся живими» (колекція світлин фотомитця Галини Кузьміної (м. Долина).

Декламували на вечорі вірші збірки «Війна без приводу війни» вчитель української мови та літератури Мало-Тур’янської загально-освітньої школи I-III ст. Любов Крегель та її вихованці – учні 7 кл. Чоп Софія, Марчук Анастасі та Дзюнич Юлія. Для всіх гостей були роздруковані копії друкованих віршів нової збірки, які опісля зустрічі порозліталися по домівках шанувальників. Вже не вперше письменниця Надія Дичка виступає як ілюстратор своїх книг. І в цьому випадку, коли виникла потреба доповнити свою збірку ілюстраціями, то п. Надія  написала серію малюнків кульковою ручкою за одну ніч, а вранці друго дня, рукопис з графічними малюнками вже рухався у напрямку Києва, а для ознайомлення для гостей були виготовлені були виготовлені їх копії.

Урочисту частину вечора завершили спільним виконанням католицького гімну «Боже Великий, єдиний, нам Україну спаси…» та виконали на згадку про цей вечір спільне фото.

Спілкування з п. Надією продовжилося за горнятком кави, яким пригощала всіх винуватиця заходу, її шанувальники за християнською традицією побажали «Многая і благая літ».

Пані Надіє, щиро дякуємо Вам за Вашу працю, Ваші книги, вагомий внесок як письменника в боротьбі за правдивість в інформаційному просторі. Нехай ніколи не бракне здоров’я, друзів, творчого натхнення!

Тетяна Гнатковська,

науковий співробітник музею «Бойківщина»