Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

 Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів

Бойківщина

Головна » Новини » Родинний оберіг дітей воїнів АТО та ВПО

Родинний оберіг дітей воїнів АТО та ВПО 10.07.2017

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу.

Ознайомитись з методикою виготовлення ляльки-мотанки, долучитися до творчого процесу і виготовити свою ляльку-Берегиню, переглянути презентацію про історію ляльки-мотанки та оглянути експозицію ляльок музею мали можливість учасники майстер-класу – діти воїнів АТО та внутрішньо переміщених осіб, що відбувся 6 липня в музеї «Бойківщина».

Захід був організований спільно з Долинським районним центром соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, у особі директора – Наталії Яремій.

Можливість доторкнутися до витоків національної культури зацікавила багатьох, тому присутні уважно слухали розповідь про історію ляльки-мотанки:

Лялька мотанка – ниточка, яка зв’язувала увесь рід. Її передавали від покоління до покоління.

Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Робили її дуже ретельно.

Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом…

Сакральна істота з хрестом замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто допомагає гармонізувати простір.

Її виготовляли із різними побажаннями, наділяли різними символічними значеннями: на щасливу долю, сприяння потаємним бажанням, гармонії людини з природою, на успіх і здоров’я, на добро і злагоду.

Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва – МОТАНКА. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої ляльки! І не колоти її!

Оскільки робилась лялька-мотанка з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь, то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.

Такі обереги для своїх рідних виготовили учасники нашого майстер-класу.

Для створення ляльки-мотанки ми використовували:
– білу цупку тканину 30*15 – 2 шм. (для тіла та рук ляльки);
– кольорові та вишиті шматки тканини 30*15 (см) – для спіднички, 15*3 (см) – 2 шм. для камізельки, 10*5 (см) – для фартушка;
– білу нитку для намотування;
– коричневу нитку для волосся;
– атласні стрічки з декором;
– вату для наповнення голови ляльки;
– намисто з бісеру.

Крок за кроком учасники майстер-класу опановували технологію створення традиційної ляльки-мотанки.

Якщо одні справлялися самотужки, іншим доводилося допомагати та підказувати. Врешті-решт усі справилися із завданням. В творчій і дружній атмосфері 1,5 годинний майстер-клас пройшов швидко і непомітно.

На завершення заходу відбулася екскурсія музеєм, а також усі учасники мали можливість зігрітися теплим чаєм та поласувати солодкими гостинцями.

Існує повір’я: якщо під час виготовлення ляльки-мотанки загадати бажання, воно обов’язково збудеться. Дітлахи вирішили перевірити це на практиці, і нашептали своїм лялькам потаємні бажання. Будемо надіятися, що вони обов’язково збудуться.

Мар’яна Хабер-Дудар
науковий співробітник музею «Бойківщина»